Ми хочемо розповісти про кожного, без кого робота нашої волонтерської ініціативи Shelter Ukraine була б просто неможливою. Сьогодні ми хочемо поділитись з вами історією волонтерки з Богуславу, де в межах ініціативи Shelter Ukraine ми разом з ГО “Богуслав Січ” змогли поширити 230 продуктових, гігієнічних та дитячих наборів серед внутрішньо переміщених українців, що постраждали від війни. Ксенія Федусенко розкаже нам, чому вирішила волонтерити, поділиться історіями та розповість, що зробить найперше після перемоги.
⠀
«Найперше волонтерство у мене асоціюється, звісно ж, з допомогою - неважливо якою і кому, головне - допомогти тим, хто цього потребує!».
⠀
Я – Ксенія Федусенко. Мені 26 років. Я з міста Богуслав, що на Київщині. Я журналістка і наразі – волонтерка. Виокремити якийсь конкретний день, час чи момент, коли розпочалася моя «волонтерська історія» - насправді неможливо. Просто якось, десь наприкінці березня, я відгукнулася на пропозицію колеги та подруги допомогти у формуванні наборів для нужденних. І от тоді, познайомившись із колективом волонтерів, відчувши, що справа, яку вони роблять, не просто важлива, а для когось навіть життєво необхідна — я захотіла стати частинкою цієї команди!
⠀
Найбільше у волонтерстві мені подобаються люди, як би дивно це не звучало. Чому люди? Бо здебільшого вони наповнюють будні волонтерів. Добрі, вдячні, приємні громадяни, яких зараз доля змусила шукати допомоги та підтримки у зовсім незнайомих місцях.
⠀
Коли я приєдналася до волонтерської ініціативи, однією із моїх задач, окрім допомоги у розвантаженні «гуманітарки» та формуванні наборів, була робота в колл-центрі. Тобто, потрібно подзвонити людині, дізнатися потреби її родини й сформувати все це в електронну заявку. Нічого цікавого, правда? Однак і тут бувають незвичні, цікаві, щирі та смішні історії.
⠀
Ну, і найперше після перемоги я… ого, а виявляється важко відразу відповісти на це питання… Звісно ж буду радіти, обіймати рідних, друзів і знайомих та з нетерпінням чекати на повернення тих, хто такою дорогою ціною виборов цю Перемогу! А, і ще: після того, як російська нечисть згине з нашої неньки-України я поїду на море! Так, просто зберу близьких людей і поїдемо на море, бо всім треба трішки відпочити …
⠀
Ми вдячні кожному, хто долучається до нашої роботи, ви — найкращі і робите надважливу справу! І, звісно ж, дякуємо тим, хто підтримує нас, аби ми могли й далі допомагати людям.