Ольга Луб'яна. Коли я працювала журналістом, життя звело мене з проблемами невиліковно хворих людей — ми знімали про це документальне кіно. Ситуація зачепила мене настільки, що я круто змінила свою професію - стала психологом і тренером для медичних працівників та волонтерів, які надають паліативну допомогу. Сьогодні я керівник проектів ГО "Інститут правових досліджень і стратегій", ми займаємося правами паліативних пацієнтів, навчаємо лікарів та проводимо адвокаційні заходи на підтримку людей, що мають хронічний больовий синдром. Впевнена, що, якщо людині не можна допомогти, не допомагати - неможливо. 

Константин Кальмєтьєв. Я вірю в те, що відхід з життя може бути світлим. Людина, оточена турботою, людина, що зазнає не біль, а тепло від інших людей та радість від спілкування і уваги, останні дні життя проведе в спокої і любові. Добре, якщо поруч з нею будуть її близькі, але якщо їх чомусь поруч не буде, то нехай поруч будуть добрі люди, які зможуть допомогти. Моє покликання — змінювати підхід до питання допомоги хворим, змінювати систему.